Будівельна промисловість швидко розвивається та утворюється дедалі більше штучних аналогів натуральним матеріалам. Завдяки сучасним технологіям створити імітацію можна абсолютно будь-якого матеріалу.
Але серед усіх природних матеріалів найчастіше створюють імітації саме натурального каменю. Роблять це настільки майстерно, що відрізнити матеріал виготовлений у цеху та здобутий у кар'єрі практично неможливо "на око".
Рукотворний камінь для оздоблення будівель всередині та зовні імітує популярні натуральні матеріали. Це базальт, піщаник, вапняк, камінь та інші матеріали, які можна знайти у природі. Але попри ідеальний зовнішній вигляд та максимальну схожість натурального та штучного каменю, стосовно до останнього не можна використовувати приставку "природний".
Перші імітації
Перша спроба створити будівельний та оздоблювальний матеріал, схожий на натуральний камінь, належить древнім грекам. З бетону вони формували блоки для облицювання підлог та будівництва сходів. Для їх формування використовували дерев'яні або чавунні форми, а після застигання камінь обпалювався, шляхом чого досягалася висока міцність.
У процесі спорудження Великої Китайської стіни також використовувалися будівельні матеріали з бетону. У гробницях фараонів також археологи знайшли чимало каменю, створеного руками людини, у складі якого є бетон.
У Середньовічній Англії при виробництві матеріалів з бетону в суміш додавали гранітну крихту, яка підвищувала його міцність і робила ще більше схожим на граніт. Пізніше до суміші почали додавати цементну суміш з високою в'яжучою здатністю і матеріал став ще стійкішим до механічних пошкоджень.
У середині XIX століття майстерність виробництва штучного каменю дозволила використати його для реставраційних робіт. Одним із найяскравіших прикладів такого застосування є перший поверх Нового Ермітажу. Облицьований штучним мармуром він зберігся досі та виглядає дуже презентабельно.
Російський слід
На початку XX століття камінь почали використовувати у масовому будівництві. А в 50-х роках після появи полімербетону виробництво будматеріалів, що імітують штучний камінь, отримало новий виток в історії його розвитку.
Активні дослідження у цій сфері розпочали російські вчені, які розробили технологію виробництва полімербетону. Це дозволило використати його для будівництва багатоповерхових будівель. Також були спроби налагодити випуск штучного каменю для обробки приміщень із використанням мінеральних наповнювачів. Але, на жаль, вона не знайшла підтримки з боку держави та навіть була забута.
Американський слід
У 1963 році будівельний концерн "DuPont" у США запатентував технологію виробництва штучного каменю. Матеріал використовувався як обробний. Різні торгові марки почали випускати міцний та недорогий оздоблювальний матеріал і він став настільки популярним, що його почали використовувати для облицювання фасадів та оформлення інтер'єрів.
Штучний камінь зараз
Вже кілька десятиліть фахівці працюють над удосконаленням технології виготовлення рукотворного будівельного матеріалу. І слід сказати, що вони зуміли досягти чималих успіхів у цій сфері.
Зараз у світі налічується не один десяток технологій, які відрізняються одна від одної складом сировини, способом обробки та обладнанням, що застосовується. У більшості випадків для виготовлення використовують наповнювачі та акрилову смолу, які поєднуються в умовах виробництва до однорідної пластичної маси. З маси формується матеріал, який твердне при певному температурному режимі.
Штучний камінь активно використовується для оздоблення житлових та громадських інтер'єрів. Він однаково добре виглядає на підлогах та стінах, у ванних та на кухнях, на підвіконнях і навіть на меблевих фасадах.