Головна Корисна інформація

Тротуарна плитка чи бруківка: характеристики, переваги та недоліки

Тротуарна плитка чи бруківка: характеристики, переваги та недоліки

https://klinker-stone.com.ua/uploads/blog/93/large-6ad61a4356092.webp

18.03.2021

Коли треба мостити доріжки, площадки біля будинку, вибір часто роблять на користь дешевшого матеріалу для мощення, що має досить привабливий вигляд. Але коли через 5-10 років доводиться повторно виконувати мощення, виникають сумніви в тому, що економія була розумною. Як вибрати тротуарну плитку, щоб не довелося платити двічі, та в яких випадках використання дешевого матеріалу дійсно виправдане? Читайте далі.

Види тротуарної плитки

Найпопулярніші різновиди тротуарної плитки:

  • вібролита – виготовляється з рідкого бетонного розчину, що заливається в оброблені спеціальним мастилом форми, які розміщують на вібростолі. Вібрація забезпечує видалення бульбашок повітря та ущільнення бетонної суміші, після чого заготовки витримують до твердіння та виймають з форм. Готова плитка тротуарна відрізняється розмаїттям форм, яскравими кольорами, має гладеньку чи фактурну поверхню з глянцевим блиском, може імітувати текстуру інших матеріалів, використовується переважно в зонах з мінімальним навантаженням;
  • вібропресована – виготовляється з бетонної суміші з мінімальним вмістом води методом напівсухого пресування, завдяки поєднанню тиску та вібрації у готових виробах менше пор, щільність вища. Як і в попередньому випадку доступні різні формати, на вигляд вібропресована тротуарна плитка відрізняється від вібролитої шорсткою поверхнею без блиску, може бути сірою або кольоровою (пігмент зазвичай додається лише у верхній шар). Це популярна тротуарна плитка для двору, може також використовуватись у громадських місцях, на ділянках з високою прохідністю;
  • клінкерна бруківка – виготовляється з особливих сортів глини, заготовки зазвичай формують методом екструзії (продавлювання) та нарізання на бруски з подальшим високотемпературним випалюванням. Елементи мають формат цеглини та забарвлені у натуральні кольори клінкерної кераміки, часто з переходами тону, підпалами. Така тротуарна плитка може використовуватись як у пішохідних зонах, так і на площадках для паркування автотранспорту;
  • кам'яна бруківка – виготовляється з різних порід натурального каменя (граніт, базальт, мармур термічної обробки, травертин) шляхом розпилювання чи розколювання кам’яного моноліту, іноді з подальшою обробкою країв. Може бути квадратною, прямокутною чи довільної, неправильної форми, з кутами чи без (галтовані кам’яні плити округлі), дрібно- чи великоформатною. Така бруківка має колір та малюнок натурального каменя. Прямокутна та квадратна кам’яна бруківка може використовуватись як тротуарна плитка, матеріал для мощення під’їзних доріжок та площадок для транспортних засобів, бруківка довільної форми активно використовується в ландшафтному дизайні для створення садових доріжок.

Характеристики: на що дивитися 

Різні види тротуарної плитки та бруківки розрізняються не лише зовнішнім виглядом (формат, колір), але й технічними характеристиками, від яких залежать можливості застосування та термін служби.

Тип

Морозостійкість F

Водопоглинання %

Міцність на стиск, МПа

Стирання поверхні

г/см2

Товщина, мм

вібролита

150-200

5-6

20-30

0,7-0,9

30-60

вібропресована

200+

<5

40+

Не більше 0,7

40-80

клінкерна

250+

<6, зазвичай 1,5-3

45+

0,35

40-80

кам’яна*

25-300

0,1-3

40-250

0,7-3,2

найчастіше 30-60 мм

*Експлуатаційні характеристики кам’яної бруківки залежать від породи каменя, найнижчі показники морозостійкості та механічної міцності у травертину (але їх можна покращити шляхом кристалізації), найвищі – в граніту.

Коефіцієнт водопоглинання залежить від пористості матеріалу та впливає на морозостійкість. Волога, що потрапила у внутрішні пори, при замерзанні розширюється та руйнує матеріал зсередини. Показник F означає, скільки циклів замерзання та відтавання може витримати матеріал без руйнування. Циклом вважається повне просочування матеріалу водою під час відлиги чи дощу з подальшим замерзанням, в областях з високою вологістю та частими перепадами температури (це типово для центральних, північних та особливо західних областей України) відбувається кілька десятків таких циклів за сезон. Тому тротуарна плитка з морозостійкістю F150 в таких умовах служить близько 5 років, краще обирати матеріал з показником F250-300.

Міцність на стиск – це механічне навантаження, яке тротуарна плитка, бруківка може витримувати без руйнування. При виборі матеріалу для різних об’єктів частіше орієнтуються не на цей показник, а на товщину (про товщину та клас навантаження розповімо далі). Чим нижча стираність поверхневого шару, тим вища зносостійкість. Фактично якісна вібропресована бетонна тротуарна плитка з покращеним верхнім шаром за 10 років стирається на 0,1-0,3 мм, а у клінкерної бруківки знос за цей період вимірюється у сотих долях мм.

Морозостійкість важливіша за заявлену механічну міцність, якщо плитка помірної міцності правильно вкладена та використовується за призначенням (вхідна група приватного будинку, території без заїзду транспорту), руйнування через надмірне зовнішнє навантаження їх не загрожує, а руйнування матеріалу низької морозостійкості зсередини – цілком реальний сценарій.

Скільки реально служить кожен тип

Характеристики тротуарної плитки впливають на термін її служби. Заявлений виробниками термін служби вібролитої бетонної тротуарної плитки – 7-10 років, бетонної вібропресованої – від 15 (на ділянках з високим навантаженням, в громадських місцях) до 40 (у пішохідних зонах, на приватних територіях). На клінкерну бруківку зазвичай дають офіційну гарантію на 25-50 років, фактично вона може служити 100-150 років. Для кам’яної бруківки заявлений термін служби – від 50 років до необмеженого (залежно від породи), фактично вона служить віками, до появи перших ознак руйнування може минути 200-300 років.

Як різні типи тротуарної плитки «поводяться» через 5 років після вкладання:

  • вібролита – часто відбуваються критичні зміни, поверхня починає руйнуватись, кришитись через коливання температур, відбувається вицвітання під впливом сонячних променів, якщо плитка мала текстурний малюнок, він стирається, поверхня стає дуже слизькою. Якщо ця тротуарна плитка використовується не за призначенням або основа під неї була погано підготована, можлива поява тріщин і сколів;
  • вібропресована – бетон з роками тільки набирає міцність, якщо він якісний та тротуарну плитку правильно вклали, через такий проміжок часу вона не кришиться та не розтріскується. Зміни переважно естетичні, висоли, що активно утворювалися в перші роки, остаточно вимиваються та стираються, колір вицвітає, стає менш яскравим;
  • клінкерна – відсутні будь-які ознаки механічного зносу та руйнування під впливом навантажень чи морозів. Висоли не утворюються, колір залишається незмінним. Внаслідок легкого стирання та впливу пилу поверхня виглядає старішою, матовою. Але це не псує вигляд бруківки, навпаки, посилює враження дорогого натурального матеріалу;
  • кам’яна – відсутні ознаки впливу механічних навантажень і морозів, шорстка поверхня може згладжуватись в результаті природного стирання (ефект полірування), колір – тьмяніти, втрачати яскравість через забруднення (може відновлюватись після миття).

Скільки служить тротуарна плитка, залежить не лише від її характеристик, але й від правильного мощення та особливостей експлуатації, про які ми розповімо далі.

Під яке навантаження що класти

У приватному секторі використовуються переважно товщини 40/60/80 мм, розраховані на різні навантаження:

  • 30-40 мм – низьке та помірне (пішохідні та садові доріжки, плитка на терасу, приватні прибудинкові території без заїзду транспорту);
  • 50-60 – стандартне (під'їзд до гаража на приватній території, паркувальний майданчик для легкових авто, мототранспорту);
  • 80 – підвищене (зона з технікою, стоянка, паркування для важких авто – мікроавтобусів, кросоверів та позашляховиків).

Якщо покласти тонку тротуарну плитку, призначену для пішохідних зон, під авто, вона не зможе рівномірно розподіляти точкове навантаження від коліс по всій площі, передавати на сусідні елементи мощення. Тому тонка тротуарна плитка під тиском вдавлюється в основу, може вивертатись, нахилятись. Основа під тонкою плиткою також полегшена, коли на неї передається тиск, відбувається просідання, швидко утворюються колії. Такі колії стають слабкою ланкою, руйнується затирання швів, крізь них легко просочується волога, замерзання якої призводить до остаточного порушення стабільності основи.

Коли бетонна плитка – правильний вибір

Якісна бетонна вібропресована тротуарна плитка може бути вдалим вибором:

  • для мощення ділянок великої площі другорядного призначення (вартість тротуарної плитки за м2 значно доступніша, ніж клінкерної чи кам’яної бруківки, на великій площі різниця в ціні особливо відчутна);
  • для об’єктів, де естетичні характеристики тротуарної плитки є другорядними (господарське подвір’я);
  • за умов обмеженого бюджету, особливо якщо будівництво ведеться не «на віки», а на найближчі десятиліття;
  • для областей з сухим кліматом і м’якими зимами.

Вібролиту плитку можна рекомендувати як тимчасове рішення для ділянок з низьким і помірним навантаженням, що підлягають реконструкції через 3-5 років чи раніше. В таких ситуаціях бюджетна ціна тротуарної плитки є реальною перевагою, витрачатись на дорожчий довговічний матеріал немає сенсу.

Чому плитка кришиться, вицвітає й просідає

  1. Низька морозостійкість, що не відповідає кліматичним умовам – основна причина, чому тротуарна плитка кришиться вже через 3-4 зими навіть при мінімальних навантаженнях.
  2. Поверхневе фарбування замість фарбування у масі – фарба швидко стирається.
  3. Тонка плитка використана під навантаження від транспорту – вона буде просідати, а великоформатна плитка може навіть зламатися під точковим тиском.
  4. Слабка основа – основа має складатись з кількох шарів (геотекстиль, щебенева подушка, цементно-піщана суміш, причому товщина подушки залежить від рівня навантаження). Якщо замість щебеню великої фракції використати відсів, зменшити товщину подушки, не втрамбувати шари, плитка буде просідати, а якщо не встановити по периметру бордюри – зсуватися.
  5. Відсутність ухилу – основа повинна мати ухил 1-2% для відведення дощової води, інакше вона буде затримуватись та пришвидшувати руйнування плитки, відрив від основи.
  6. Кладка впритул. Між плитками обов’язково потрібно залишати шви 2-3 мм для компенсації температурних і силових деформацій. Їх відсутність загрожує пошкодженням плитки під час трамбування, руйнуванням країв через взаємний тиск сусідніх елементів і порушенням геометрії мощення (утворенням горбків, хвиль через здимання плитки).
  7. Вплив реагентів взимку. Клінкерна та гранітна, базальтова бруківка (матеріали з мінімальною пористістю) стійка до їх впливу, але бетонна тротуарна плитка, мармурова чи травертинова бруківка без захисного просочування піддаються хімічному викришуванню та ерозії, що значно знижує морозостійкість.

Що обрати під вашу задачу

  1. Ведеться облаштування прибудинкової території з різними зонами – пішохідними та під транспорт, в тому числі легкий комерційний. Хочеться, щоб вона служила вашим дітям та онукам. Бюджет необмежений, потрібен преміальний матеріал з чудовими естетичними характеристиками, який доповнить елітну будівлю. Кращий вибір – клінкерна бруківка або кам'яна бруківка (яку саме обрати, залежить від загальної архітектурної концепції, стилю).
  2. Бюджет обмежений, але потрібен практичний матеріал для мощення, що прослужить мінімум 15-20 років без заміни. Буде виконуватись мощення ділянок різного призначення – пішохідних зон, під’їзних доріжок, паркування. Естетичні характеристики другорядні, важливіша міцність та зносостійкість. Варто обрати якісну вібропресовану плитку.
  3. Потрібно облаштувати виключно зони з пішохідним навантаженням на нетривалий термін (до 5 років). Наприклад, ви плануєте згодом на цій ділянці звести додаткову будівлю, прибудову. Або наразі бюджет дуже обмежений, але ви сподіваєтесь через пару років назбирати грошей та перекласти тротуарну плитку. Підійде вібролита бетонна тротуарна плитка.

Висновок

Вибір тротуарної плитки або бруківки залежить від бюджету, умов експлуатації та того, як довго має прослужити покриття. Для тимчасових доріжок і ділянок із невеликим навантаженням підійде вібролита плитка, для облаштування двору та паркування з обмеженим бюджетом варто розглянути якісну вібропресовану. Якщо ж потрібне довговічне покриття, яке збереже міцність і зовнішній вигляд на десятиліття, доцільно обрати клінкерну або кам’яну бруківку. Незалежно від матеріалу, важливо правильно підібрати товщину під навантаження та якісно підготувати основу. Саме поєднання відповідного матеріалу й грамотного укладання допоможе уникнути передчасного ремонту та зайвих витрат.

Вас можуть зацікавити

Більше інформації по темі кераміка

20

Вибираємо клінкерну бруківку

детальніше
66

Укладання клінкерної бруківки та виготовлення підстави

детальніше
70

Як правильно укласти тротуарну плитку (бруківку)?

детальніше