Останнім часом у вітальні все частіше використовується така стильна споруда як камін. Також у приватних будинках можна побачити класичний варіант – російську чи голландську піч. Якщо вона виконує декоративне завдання, для обробки можна використовувати будь-яку плитку. А для справжньої печі чи каміна необхідно ретельно підбирати оздоблювальний матеріал. Наприклад, оптимальним варіантом вважається клінкерна плитка.
Особливості застосування клінкерної плитки для обробки печі та каміна
Діюче вогнище має багатошарову конструкцію: корпус викладається з глиняної цегли (що відрізняється вогнетривкістю), а топка – з шамотної. І для обробки печі або каміна необхідно використовувати таку плитку, яка б відповідала властивостям цих матеріалів. Інакше передача тепла від джерела вогню буде неможливою.
Найкращим варіантом для обробки каміна вважається клінкерна плитка, оскільки її коефіцієнт теплового розширення становить близько 7-8% (приблизно як у цегли). Цього достатньо для нагрівання повітря у приміщенні. Також вона характеризується теплоємністю, тобто. здатна поступово віддавати накопичене тепло.
Для облицювання бажано використовувати клінкер, виконаний напівсухим способом. Є ще екструзійна плитка, але має високу щільність. А чим вищий цей параметр, тим нижча теплопровідність. Напівсухий метод виробництва надає матеріалу пористу структуру, завдяки якій підвищується коефіцієнт теплового розширення.
Також клінкерна плитка має цілу низку інших властивостей:
- стійкість до вогню (тривалий час зберігає початковий зовнішній вигляд навіть за постійного нагрівання);
- стійкість до пошкоджень механічного роду (теж позитивно позначається на збереженні зовнішнього вигляду);
- стійкість до вологи (рятує у випадку, якщо піч знаходиться на кухні);
- хімічну інертність (не накопичує бруд та легко миється за допомогою побутової хімії).
Основні моменти по монтажу клінкерної плитки
Камін і піч мають просту конструкцію, тому з укладанням клінкеру проблем не повинно бути. Хоча для надання естетичного зовнішнього вигляду доведеться повозитися. Річ у тому, що плитку треба буде різати, але на видних місцях бажано укладати цілісні шматки.
Фіксація оздоблювального матеріалу здійснюється за допомогою клею. Але його треба правильно вибрати. Насамперед клей повинен витримувати вагу плитки, щоб вона не сповзла вниз до повного застигання. І друге обов'язкова властивість – термостійкість.
Певні вимоги пред'являються до основи. Якщо вона виконана з цегли, то її необхідно попередньо оштукатурити. Адже перепад висоти має становити до 2 мм на квадратний метр. Для гіпсокартону допускається використання тонкої плитки завтовшки 3-4 мм. А якщо виконується обробка декоративного вогнища, то тут все залежить від рівня міцності конструкції.
5 способів укладання клінкерної плитки
Властивості даного оздоблювального матеріалу обмежують доступні способи обробки. Всього існує 5 найпоширеніших способів:
- Врозбіжку. Стандартний варіант зі зміщенням, який підходить для класичного та сучасного стилю. Для різноманітності декору використається матеріал різних відтінків.
- Комбінування вертикальної та горизонтальної кладки. Застосовується для звичайних вогнищ. Вертикальне оздоблення робить камін компактнішим (актуально для невеликих приміщень), а горизонтальне – надає йому традиційного вигляду.
- По діагоналі. Зазвичай використовується для обробки голландської печі. Приховує неправильні пропорції кімнати та робить поверхню менш громіздкою, ніж інші варіанти облицювання.
- Комбінування оштукатуреної поверхні. Такий метод вітається в англійському стилі, а також прованс та кантрі. Насамперед завдяки поєднанню практичності та комфорту.
- Комбінування клінкерної плитки та камінної полиці з дерева. Підходить для електрокаміна або із закритою топкою. Зазвичай використовується у приміщеннях, оформлених у класичному стилі.
Як бачите, варіантів небагато, але вибір є. Тому, якщо в майбутньому плануєте виконати обробку каміна – можете придивитися до одного з цих способів укладання клінкерної плитки.
